У справах Консисторії вказано, що в 1729 р. Архангело-Михайлівський храм вже існував в селі Радомля.(1) При переписі Хрущова в 1732 році в храмі був священик Макарій Іванов, диякон Василій Степанов при церкві була школа. Храм був дерев’яний без дзвіниці.(2) 20 жовтня 1805 року в Охтирське духовне правління надійшов рапорт благочинного від Тростянецького церковного округу ієрея Федора Гнедича. – При огляді храмів у своєму окрузі в селі Радомля поміщиків Якубинських в Архангело –Михайлівській дерев’яній церкві від гниття дах має значні протікання під час дощової погоди. Протікання є не тільки всередині «неба», а й перед Царськими воротами іконостаса, а також над престолом де веде службу священик. Про ветхість цієї церкви не раз дорікав благочинний поміщикам села, але вони не зважати на це, відповідали що намірені побудувати цегляну церкву і не тратити марно матеріал на ремонт старої дерев’яної, а використати його на нову цегляну церкву. Що стара дерев’яна церква приходить в такий руйнівний стан й може представляти загрозу при службі священику та парафіянам, благочинний доповів в духовне правління.. Після цього докладу 10 січня 1806 року духовна консисторія через депутата від сільського старости села Радомля, на підставі ветхості Архангело Михайлівської церкви постановила провести ґрунтовне розслідування й передати матеріали розслідування в консисторію. При обстеженні підтвердилися всі факти викладені в докладі благочинного Ф.Гнедича. Також в консисторію повідомили що поміщики Якубинські вже готовлять матеріал для нової церкви, лісоматеріали та 50 тисяч штук цегли. А ще вони виділять муляра з громади та двох помічників для будівництва. Після тривалого листування, Охтирське духовне правління дало висновок : Оскільки поміщики села Радомля Якубинські матеріально спроможні побудувати у своєму селі нову кам’яну церкву, то засвідчити через Охтирський земський суд і потребувати від приходу про обов”язкову розписку. Що вони підготовлять на протязі трьох років всі матеріали для будівництва і тільки тоді Духовне правління підготовить доклад Його Преосвященству Епіскопу Слобідсько-українському та Харківському Христофору (3). Нова Архангело- Михайлівска церква побудована в 1811 році стараннями поміщика Олексія Тимофійовича Якубинського, кам’яна, з дерев’яною дзвіницею, обтинькована усередині та зовні, огорожа навколо церкви кам’яна побудована разом з церквою. Відстань до Харкова 129 в. від найближчого почтово-телеграфного відділення села Тростянець 4 версти. Землі пахотної 33 десятини. парафіян ч.п 375 д. і ж.п. 370 д. Священик по штату не положений, обслуговує прихід священик Благовіщенської церкви с. Тростянець, школи та піклувальників немає до церкви відноситься хутір Машкове. Церковний староста селянин Іван Крупчан з 1903 р. . У нинішньому храмі зберігається: Євангеліє Л. п. 1650 р., кольорова Тріодь Чернігівської п 1685 р., Молитвослов М. п. 1689 р., требник “святої пам’яті Петра Могили, митрополита київського”, Л. п. 1699 р., Октоїх М. п. 1727, Часослов К. п. 1742 р.. В ній один престол на ім’я Архангела Михайла, святкувався 8 листопада.(4)
До 1914 року була приписана до Благовіщенської церкви села Тростянець. Указом синоду від 12.09. 1914 року за No 15310 обернена в самостійну. По штату належить священик та псаломщик. Зарплатня священика 300 крб псаломщика 100 крб.Пахотні землі здаються в оренду за що отримується дохід у 250 карбованців в рік. Церкві належить дерев’яна обкладена цеглою сторожка в огорожі церкви та кам’яний будинок священика побудований Юлієм Леопольдовичем Кенігом що також належить церкві. В 1914 році в храмі священик Євгеній Петрович Архангельський, псаломщик Іван Васильович Капустянський, староста Єрмолай Данилович Таран. На 1914 рік парафіян з Радомлі та х.Машково 995 душ.(5)
Священики Архангело Михайлівської церкви :
1732 р.- Макарій Іванов
1753 р.-Афанасій Якубович
1807 р. -Ладенков Гаврил Омелянович
1848 р.- Григорій Левицький.
1858 р. -Михайло Гнедич.
1898 р. -Федоров Василь Олександрович Радомля с. Архангело-Михайлівска. Охтирского п. 2-й благочин.округ священник приписана до Благовещінської ц. с.Тростянець
1898 р. -Яновский Александр Васильович Радомля. Архангело-Михайлівская Охтирского п. 2-й благочин.округ священник приписаний до Благовещінської ц. с.Тростянець.
1914 р. – Євгеній Петрович Архангельський
1924 р.- Корнєєв Микола Іванович.
В 1927 році в храмі вів службу Ієромонах Иоасаф (Черченко) народився в 1882 на хуторі Нужновка Скороднянского повіту Білгородської губернії у бідній селянській сім’ї. У юності думав одружуватися, але наречена померла і він пішов на Афон. На горі Афона його благословили їхати в Росію. Приїхав в Суздаль в Спасо-Евфимиев монастир, де тоді трудився відомий старець Стефан (Підгірний). Після кончини Стефана і революції проживав в будинку на хуторі та в селі Тростянець Сумській області. Приблизно у 1927 руко покладений в ієромонаха Єпископом Варлаамом (Лазаренко). Владика за весь час висвятив 24 священики для громад “стефановців”. Священик Иоасаф служив Архангело-Михайлівській церкві в селі Радомля. У 1930 почалися арешти й він сховався на Донбасі. В 40-х роках був репресований та засуджений на 10 років таборів. (6)
В тридцятих роках храм закрили, потім він з 1932 року був пристосований колишнім колгоспом ім. Куйбишева під склад мінеральних добрив.Належного утримання та ремонту в приміщенні колишнього храму не проводилося, тому він руйнувався.
А 1971 році була подана заява від Криничансьного голови виконкому сільської ради, в яку в той час входило село Радомля про аварійний стан будівлі церкви на до Тростянецького райвиконкому. Тростянецьким райвиконкомом була створена комісія в складі : ст. інженера Тростянецького районного сільськогосподарського управління, головного інженера Тростянецького районного МСУ-3, головного архітектора району та голови виконкому Криничанської сільської ради? які після огляду надали акт слідучого змісту. – фундамент дав нерівномірну осадку від чого в стінах з’явились тріщини. З тієї ж причини дверні арки просіли та дали тріщини. Дерев’яні подушки між верхніми частинами колон та карнизів прийшли в непридатність й можуть розрушитись.Загальна міцність цегляної кладки порушилася зважаючи на втрату міцності цегли. Будівля для подальшої експлуатації непригодна та підлягає зносу. Влітку 1972 року церкву було підірвано.(7)
Зараз на місці храму стоїть пам’ятний хрест.Та проходить хресна хода на храмове свято від місця де стояла Архангело-Михайлівська церква до Благовіщенського храму Тростянця.
Джерела:
1. Филарет (Д.Г. Гумилевский) «Историко-статистическое описание Харьковской епархии»
2. електронний ресурс http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=4116&p=3
3. ДАСО Ф804оп1с 318
4. І.Самойлов Справочная книга Харьковской Епархии 1904 г
5. ДАХО Ф40оп110сп1044 клірові відомості 1915рік.
6. електроний ресурс : http://true-orthodox.narod.ru/photoalbum/stefans/Ioasaf.html
7.ДАСО ф500оп3 сп546