Архітектор будинку Кеніга в Тростянці

В.О.Шретер-архітектор.

Чимало недостовірної  та навіть містичної інформації в різних джерелах можна знайти про панський будинок, в нашому місті Тростянець який знаходиться в парковій зоні  за Круглим двором. Деякі джерела стверджують що він побудований  нащадками  Т. Надаржинського в 1762 році, інші що це бувший палац В.П. Голіцина. Але історичні документи спростовують цю недостовірну  інформацію. В  книзі А.Д.Твердохлібова  «Ахтырский уезд накануне   ХІХ века» виданій в 1913 р. читаємо ” село Тростянець майора Олексія Пилиповича Надаржинського, церква камяна на ім”я Благовіщення Пресвятої Богородиці; будинок деревяний на камяному фундаменті , обнесений камяним парканом.” Певну плутанину в визначення віку будинку Кеніга вніс  як зараз називають глянцевий журнал того часу “Столица и Усадьба”, статті для цього журналу писав відомий дослідник Г.К.  Лукомський який в 1917 році видае власну книгу  “Старинные усадьбы Харьковской губернии”  але садиба  Кеніга не входить в число старинних садиб Харьківської губернії так як побудована 1885 році по прокту відомого Санк-Петербурського  архітектора В.О.Шретера.                                                                        

Сторінка з журналу “Столица и Усадьба”

Віктор Олександрович Шретер-архітектор. (1839 – 1901) Народився в Санкт-Петербурзі 27 квітня 1839 року по Вознесенському проспекті в будинку каретника Бага. Батько був  управляючим цієї фірми. В своїх спогадах  В.О  вказує що найліпшими його іграшками були олівець та папір на яких, Він малював все що бачив навкруги.  Отримавши первинну освіту в училищі при Санкт -Петербургскій лютеранській церкві св. Петра, пройшов курс Імператорської художній академії  і був випущений з неї із званням позакласного художника; потім відправився у Берлін і поступив в студенти тамтешньої будівельної академії. При закінченні в ній курсу, він отримав рідкісну для іноземців нагороду – золоту медаль. Після повернення  в  Санкт-Петербург був незабаром запрошений у викладачі будівельного училища, згодом перетвореного в інститут цивільних інженерів, в 1862 р. за представлення  художній академії своеї  роботи,  удостоєний звання художника XIV класу, і в 1864 р., за складений за заданою програмою проекту будівлі Думи для столичного міста, визнаний академіком. З того часу він зайняв видне місце серед петербурзьких архітекторів не лише як теоретик, але і як практик. Окрім спорудження багатьох приватних будинків, в яких він перший в Росії став облицьовувати фасади,  без штукатурки, обпаленою у сильному вогні цеглою  і природним каменем, ним проявлена велика діяльність по різним  будівельним напрямкам. Він брав  участь в спорудженні палацу великого князя Володимира Олександровича, вигадав проекти театрів в Києві, Іркутську, Нижньому Новгороді і Тифлісі та православній церкві в Киссингене, проектував грандіозну театральну будівлю, що передбачалася до зведення в Санкт-Петербузі. на Марсовому полі, перебудував Маріїнський театр, спорудив вокзал в Одесі і т. д. Залишаючись майже до кінця свого життя професором інституту цивільних інженерів, він займав і інші важливі посади, а саме перебував старшим архітектором департаменту , головним архітектором дирекції Імператорських театрів, помічником інспектора будівельного відділу при Кабінеті Його Величності, був членом різних комісій і брав діяльну участь в установі і праці суспільства архітекторів  Санкт-Петербурга і деякий час редагував його літературний орган  журнал “Зодчий”. Саме в своему журналі “Зодчий”  в номерах №7№8 1885 року Шретер пише невелику замітку та розміщує  креслення самого будинку в Тростянці.  Текс замітки дослівно: ” Новая постройка находится между двумя фигелями, уцелевшими от существовавшего здесь дома. В левом из них помещаетсься кухня и другие хозяйственния помещения. Назначение новой,частино видно из планов. В настоящее время постройка выведена вчернь, скульптуры и орнаментизация будут исполнены по чертижам составителя проэкта,  А.И.Лапиным ; металические работы – К.Винклером.”                        В.Шретер. Креслення будинку:

      Шретер дуже багато створював та будував на замовлення приватних осіб  їхніх віл, дач, заміських осель, прибуткових будинків (багатоквартирний житловий будинок, побудований для здачі квартир в оренду, а також тип архітектурної споруди, що склався в європейських країнах до 30-40-х років XIX ст) .  Сам Віктор Олександрович в своїй автобіографії детально описує всі проекти  які проектував і сам особисто пріймав  участь в будуванні своїх архітектурних шедеврів, та пречесляе будівлі які були побудовані за його проєктами на без його участі. В цьому списку датованому 1883 роком е запис ” Барский каменный дом Л.Е.Кенига в его имении Тростянец Харьковской губернии.; по моему проекту деталям и шаблонам.”   Характерною рисою будівельної діяльносі Віктора Олександровича   була його розумна бережливість , успадкована ним ще з батьківського дому де кожна копійка мала свою  ціну   “Будувати добре та разом з тим – економно” це гасло було як би  його девізом , так його старання будувати по можливості недорого та якісно,  Він ставив собі в незаперечну заслугу.

Німецкая акуратність  Віктора Олександровича  була доведена до досконалості і виявлялася у всьому, кожний його  день був розпланований наперед, і цей денний план був записаний в його записній книжці. Тільки якась несподівана обставина могла порушити складенний  заздалегідь його розклад. Не дивно що ця акуратність та сувора систематичність  виявлялась перш  усього в його работах. Ніколи В. О.Шретер  не починав будівництво, якщо не мав точних  робочих креслень, розроблннних с особою педантичністю та добросовісністю.  Не було такої частини будови, яка  б не  повністю була з’ясована, і цілком не  обдумана. Планів разових і загальних завжди було багато, були й плани на всі профілі, на прикраси та декор були шаблони.   Кожний малюнок, кожне креслення яке стосувалося конкретного проекту завжди мало свій номер  та заносився в особий реєстр  по якому завжди  можна було відслідкувати кому й коли  давався докумет, та коли повертався, потім креслення поміщалися в окрему папку в послідовному порядку. Завдяки такій системі завжди було легко знайти потрібне креслення. Якщо деякі креслення були ще не закінчені, а будівництво завершилося то Віктор   Олександрович завжди знаходив час щоб  привести креслення в остаточний вигляд. Це показує наскільки В.Шретер був привчений до порядку, і його найменше порушення ображало його моральне почуття.  Тростянецький будинок  не едина співпраця  архітектора з родиною Кеніга, 1875-1876 роках В.Шретер   виконав  надстойку та капітальну перебудову будинку А.К.Пампеля  по вул. Почтамській  № 11 в Санкт-Перербурзі  родича Кеніга по ліпії дружини.  Я відомо Шретер приймав участь в величезній кількості конкурсах в яких нагороджувався преміями різного гартунку. Це не неповна біографія невідомого багатьом Тростянчанам архітектора який побудував в нашиму місті будинок який до цого  часу а саме вже 132 роки прикрашае наше  чудове місто Тростянець.

Ескіз фасаду будинку Л.Л.Кеніга (старшого сина) виконаний В.Шретером.

Використані матеріали:

Інциклопедія Брокгауза і Єфрона

Твердохлібов.” Ахтырский уезд накануне ХIХ века”

Журнал Столица и Усадьба №54 1916г

Журнал ”Зодчий”  №7-8 1885 р

Журнал ”Зодчий”  №11 1901 р