Іван Тимофійович Щербак.

репресовані Тростянчани.

Щербак Іван Тимофійович народився в селі Тростянець Охтирського повіту, згідно запису в метричній книзі Благовіщенської  церкви  23 червня 1894 гоці. Батько Тимофій  Федорович селянин, мати Меланья Марківна, православні. Хрещені батьки , селяни с. Тростянець Андрій Семенович Панченко та Бондаренко Катерина Павлівна.(1) Родина Щербаків з селян дід і баба працювали на панщині, батько Тимофій,  селянин – робітник мав 1.1/4 десятин землі яку обробляв, та працював робітником на цукроварні  понад 30 років. Проживали по вул Стаханова 21 .( Зараз провулок Славгородський)

Закінчивши Тростянецьке двокласне училище, пішов учнем на цукроварню де пропрацював з 1910 по 1915 рік.

В 1915 році Івана Тимофійовича було мобілізовано в царську армію де він служив до 1917 року. Після демобілізації в 1917 році знову пішов працювати до рафінадного заводу, та в цьому ж році був обраний членом правління місцевої спілки споживчого Товариства. Пропрацював в спілці на посадах, члена правління, секретаря, зав. Торг.операціями. В 1920 році скінчивши інструкторсько-кооперативні курси, вступив інструктором ревізором до Охтирської спілки споживчих товариств де пропрацював до 1925 року.

У зв’язку з ліквідацією Охтирської спілки споживчих товариств, перейшов працювати до Харківського багато крамничного кооперативу робітників цукроварень на посаду завідувач філії, спочатку декілька місяців працював завідувач Пархомівської філії, потім був переведений до Тростянецької філії.

В Тростянці завідувачем працював аж, до реорганізації багато крамничного кооперативу робітників.цукрозаводів. і до організації самостійного Робкоопу. Під час організації самостійного Робкоопу Івана Тимофійовича було обрано членом та головою правління, а після закінчення організації членом правління де й працював до 1937 року.  А потрапив І.Т.Щербак в кооперацію ще в 1912 році коли працював на цукроварні. В той час в Тростянці було організовано споживче товариство. І Він вступив туди пайщиком (як згадує Він у своїй автобіографії) В новоствореній організації передплачувалось багато літератури по кооперації які Іван Тимофійович всю вивчав що дало змогу йому познайомитись з кооперативним рухом.В 1917-19 роках працюючи як член правління брав участь в створення сільськогосподарського товариства, та частково в організації системи споживчих товариств. З 1920 року маючи фах кооперативного інструктора, і працюючи інструктором ревізором неодноразово заміняв зав.організаційного відділка.

Брав активну участь в громадському житті села Тростянець. в 1925 -1926 роках був членом сільради та головою ревкомісії споживчого товариства. На період 28-30 років член контрольної ради сільськогосподарського товариства, головою ревкомісії птахівничого.товариства, член контрольної ради садово-городнього товариства. Головою міжрайонної культової комісії, членом редколегії районної газети « Синичка». Брав участь і дописував в періодичних виданнях : газета Вісті; журнал Нова громада; газета Кооперативне життя; бюлетень кооперація Сумщини; Плуг і Молот.

Освіту мав двокласне училище; курси інструкторсько- кооперативні, постійно займався самоосвітою. Член мисливського товариства, та товариства рибалок.

Сім’я : дружина Щербак Парасковія Андріївна (Головченко) 1895 р.н. діти :троє дочок Олександра Іванівна. (працювала вчителькою в 63-ш, СШ No3.)(2)

17 квітня 1938 року був заарештований місцевими органами НКВД та відправлений в тюрму міста Суми.(3) В ході слідства по матеріалах архівної справи в Державному архіві Сумської області йому як колишньому есеру що видно з довідки наданої Тростянецькою селищною радою (4) пред’явлене обвинувачення в участі в Українсько есерівської повстанській організації. По показання жителя села Боромлі Даниленко Константна Васильовича(5), Іван Тимофійович Щербак був ним завербований і дав згоду на участь в Українській-єсерівській повстанській організації, в Тростянецький осередок до якого увійшли жителі Тростянця,  Квітченко Іван Євграфович та Бондаренко Фома Леонтович (6). З показань допиту самого Щербака, Іван Тимофійович (що свідчать матеріали кримінальної справи) зізнався що був завербований в грудні місяці 1937 року в повстанську організацію Даниленком, а також дав згоду по команді зі зброєю за закликом, виступити проти Радянської влади.(7) Слідство тривало не довго вже 21 04.1938 були осуджені всі фігуранти справи по статті 54-2 5511 УК УРСР з обвинуваченням в організації на Україні повстанської організації, метою якої було повалення радянської влади шляхом повстання та встановлення Української буржуазної держави(8).На підставі викладеного матеріалу обвинувачення всіх (винних) в порядку приказу направити на розгляд Особливої трійки УНКВД по Харківській області в м. Харків. (9) Рішення трійки 24. 04.1938 році було одностайне розстріляти.(10)

Майже всі фігуранти ціеї справи були розтріляні.Так за 7 днів слідства, вчинили розправу за видуманою справою над невинними жертвами тоталітарного Радянського режиму .

Згідно довідки в документі справи Щербака І.Т. та інших  розтріляли в Харкові 3.07.1938 року.(11)

В 1954 році колегія Київського військового округу, після протесту, справу була переглянуто.Після повторного розслідування вияснилося що Даниленко на допиті в 1939 році показав що обмовив в створенні повстанської організації в Харківській області, і в вербуванні до неї 46 чоловік. І що страчені невинні люди які дали проти себе свідчення (скоріше всього під тортурами).були невірними. З них були знято обвинувачення та справу закрито.(12)

Після смерті Сталіна, та засудження його культу особистості при М.Хрущові 1956 році дружина Івана Тимофійовича, Парасковія Андріївна подала прохання на ім’я Генерального прокурора, прохання знайти місце знаходження свого чоловіка якого заарештували в 1938 році.(13)На цей запит прийшов лист з відповіддю від брехливої Радянської влад що І.Т.Щербак помер в тюрмі в 1944 році від туберкульозу нирок.(15)

І вже після смерті дружини, після безліч листів доньки Івана Тимофійовича, Олександри, вчительки СШ No3, в Генеральну прокуратуру та КДБ СРСР, уже в1992 році на ім’я Олександри Іванівни Щербак прийшов документ про реабілітацію її батька та довідка на дійсну причину смерті, розстріл. На запит де похований І.Т.Щербак також прийшла відповідь (в парковій зоні біля Харківської в’язниці)(16)

1. ДАСО ф745 оп.1 с 79 стор.31
2. Автобіографія з архіву сімї Вертій Е.
3. ДАСО Р7641оп5с77  стор.5
4. ДАСО Р7641оп5с77  стор.18а
5. ДАСО Р7641оп5с77  стор.19
6. ДАСО Р7641оп5с77  стор.30
7. ДАСО Р7641оп5с77  стор.38
8. ДАСО Р7641оп5с77  стор.42
9. ДАСО Р7641оп5с77  стор.44
10. ДАСО Р7641оп5с77  стор.47
11. ДАСО Р7641оп5с77  стор.48
12. ДАСО Р7641оп5с77  стор.51
13. ДАСО Р7641оп5с77  стор.57
14. ДАСО Р7641оп5с77  стор.79
15. ДАСО Р7641оп5с77  стор.86
16. ДАСО Р7641оп5с77  стор.87