Тростянецьке волосне правління.

  У другій половині ХVІІІ ст. відбулись структурні зміни в середовищі сільського населення. На Лівобережжі та Слобожанщині завершився етап феодалізації суспільних відносин. Він супроводжувався зміною у співвідношенні між підневільною та найманою працею, поглибленням станового розшарування і майнової нерівності в суспільстві, посиленням товаризації народного господарства. Усе це накладало своєрідний відбиток на подальшу долю українського селянства. Спроби створити установи для управління селянами були ще у 1790 р., але чинності вони набули за Указом царя Павла І у 1797 р. У тому ж році було затверджено доповідь Господарської експедиції державного господарства «Про поділ казенних сіл на волості  і про порядок їх внутрішнього управління» [1,25]. За цим Указом у волості мало бути 3 000 ревізьких душ. Волостю керувало правління, до складу якого входили волосний голова, сільський староста або виборний того села, де перебувало волосне правління, і писар. Визначольною фігурою в управлінні селянами був писар. На волосні правління покладалися функції громадського, фінансового і поліцейського управлінь, а також вирішення судових справ. До функцій громадського управління волосних правлінь входило обнародування законів і постанов уряду, скликання сходів, організація опіки, нагляд за сиротами тощо. Господарські та фінансові функції зводилися до збору податків, скликання мирських зборів, складання «ревизских сказок», організації магазинів для запасів хліба та інших заходів. Поліцейські функції полягали в нагляді за населенням, затриманні кріпаків, які втекли від поміщиків, карних злочинців, у видачі документів на тимчасову відсутність тощо. Волосні суди, які називалися розправами, розглядали цивільні й незначні кримінальні справи. [2, 1075].

Листівка з зображенням Тростянецького волосного правління

Після скасування кріпосного права, а разом з тим і обмеження влади поміщиків над селянством, у царській Росії було створено ряд установ, які здійснювали управління селянами. Такими установами, за Маніфестом від 19 лютого 1861 р., були сільські та волосні правління, волосні суди, мирові посередники, повітові  з’їзди мирових посередників, губернські по селянським

справам «присутствія», земський відділ міністерства внутрішніх справ і головний комітет для влаштування селянського побуту. [3, 29].       

Низовою ланкою волосного управління було сільське правління. У кожному селі управління державними селянами здійснювалося сільським сходом, на який збиралися всі господарі дворів, а також виборні: сільський староста, збирач податків, наглядач сільського магазину для запасів хліба та десяцькі, — по одному десяцькому від десяти дворів. Сільський староста у селі відав тими ж справами, що й волосне правління у волості. Сільське правління підпорядковувалося волосному правлінню. У господарському аспекті державні селяни підлягали губернським казенним палатам, а в поліцейському і судовому — повітовим нижчим земським судам і повітовим стряпчим. Постанови сходу не були остаточними, вони ще розглядалися волосним правлінням і здебільшого затверджувались окружним начальником. Як правило, сільські сходи збиралися тричі на рік. Сторонніх осіб на них не допускали. Строки скликання сходів і порядок їх проведення регламентувалися. Волосне правління  були вищою інстанцією для сільського правління і сільської розправи державних селян. Волосні та сільські правління перебували у віданні окружних управлінь, які, у свою чергу, підпорядкувались казенним палатам.  Правління контролювало здійснення видатків, затверджених волосним сходом, ведення посімейних списків та різних облікових книг стосовно продовольчих позик, призову новобранців, обов’язкового страхування тощо, доведення розпоряджень влади, зокрема рішень щодо прохань та скарг, збирання статистичних відомостей про видатки на врожай, на боротьбу проти шкідників, епідемій, засвідчення духовних заповітів, деяких контрактів між селянами та угод про найм на сільськогосподарські роботи, стягнення з селян боргів на користь держави чи приватних осіб, здійснення поштових операцій [4].

 З архівних документів відомо, що до Тростянецької волості в 1865 році входили сільські товариства сіл Кам’янка, Смородино, Машкове, Олексина, Хвощова,  Тучне, Мащанка, Боголюбово та Станова.  [5, 39]. А вже в 1868 році до Тростянецької волості війшли села Радомля, Микитівка, Білка   та Грузьке. [6, 9]. Пізніше виникла Білчанська волость, деякі села та хутори відійшли до неї. На 1909 рік до Тростянецької волості входили села: Тростянець, Радомля, Смородина, Станова, Боголюбово, Машкове, Мащанка, Олексина, Тучне та хутори –Лучка, Червоний та Климентов.[7, 3]

світлина волосного правління

Будівля Тростянецького волосного правління знаходилася на дорозі по Сумському почтовому тракту, за дерев’яним містком через річку Бурівець [8,36], цю місцевість ще називали Кулінка [9.123]. Поряд знаходилося народне училище. (Зараз це територія напроти Вознесенського храму). З листівок та світлин того часу констатуємо, що будівля була дерев’яна, досить простора, на ґанку оздоблена  різьбленими декоративними орнаментами. Будинок можна назвати типовим проєктом для волосних правлінь. Про формування типових проєктів будинків волосних правлінь свідчать креслення, які збереглись у Державному історичному архіві. Чи збігаються креслення з Тростянецьким будинком волосного правління невідомо, а світлина фасаду і креслення фасаду повністю збігаються. Ця будівля збереглась і донині, зараз вона є одним із  приміщень школи №1. [10.2]

План типового поєкту волосного правління

     З архівних та писемних джерел того часу маємо відомості про волосних старшин Тростянецького волосного правління. Волосни́й старшина — посадова особа в Російській імперії, яка мала певну владу на рівні дрібної адміністративно-територіальної одиниці волості. Волосний старшина віддавав розпорядження, а з волосним сходом фактично тільки радився. Сам старшина звітував перед поліційним управлінням, повітовою владою та земськими органами. Насамперед  на нього покладалася функція підтримання порядку, тобто поліційного контролю. Пізніше законами від 1874 та 1902 років цю функцію передали поліцейському уряднику. Оскільки волосний старшина часто був неписемний, то канцелярію волосного сходу вів писар .[11]

Старшини Тростянецького волосного правління:
Бельський Трохим Степанович – 1866 -1872 р.р Бабіч – 1877 -1879 р. Бондаренко – 1879 р. Ситник Митрофан – 1885р. Головченко Григорій Григорович – 1892 – 1906 р.р. Захарченко Павло Сидорович – 1907 – 1909 р.р. Захарченко Антон Петрович – 1910 – 1912 р.р. Бугай Стефан Якович – 1913 – 1915 р.р. Іващенко Павло Пилипович – 1916 – 1917 р.р.

Атрибутом волосних старшин був  знак із надписом «Волосний старшина», що був  виготовлений із міді мав округлу форму  та підвіску на ланцюжку,  його носили  на грудях поверх одягу. На всіх знаках вказувалася назва посади, на зворотному боці – герб губернії. Знаки переважно одягалися на урочисті подій, офіційні прийоми, під час фотографування. [13.1]

Знак «Волосний старшина»                                 

В архіві автора є три  копії світлин із зображенням волосних старшин, але тільки одне з них атрибутовано. Це копія світлини волосного старшини Захарченка Антона Петровича, який обіймав цю посаду протягом 1910-1012 років.  [14] Копія світлини знаходиться в сімейному архіві родини Яценко, пращуром якої і був Антон Петрович Захарченко.

  Родина волосного старости Захарченка Антона Петровича.
Сидять: Антон Петрович Захарченко, дочка Тетяна, дружина Серафима, дочка Марія. Стоїть син Кирило (фото 1910 року) .   

Збереглась інформація про одного з тростянецьких волосних писарів Івана Юхимовича Семенченка. Про нього написала навіть губернська газета, дослівно :

«  Нам пишуть із Охтирки, що 7 січня у селі Тростянець справлявся надзвичайно рідкісний ювілей. У цей день, з дозволу земського начальника у волосному правлінні відбувалося вшанування Івана Юхимовича Семенченка, який 25 років прослужив волосним писарем і користується загальним розташуванням. Ювіляру піднесли образ Охтирської Божої Матері, хліб-сіль та цінний срібний подарунок. Понад те, було прочитано подячну адресу за чвертьвікову корисну службу» [15.4] 

Листівка з зображенням волосноо правління. початок ХХ століття.

Візуальні джерела – печатки тростянецьких волосних і сільських управ (з архівних документів).

Кутова печатка волосного правління.
Печатка волосного правління

В публікації використані матеріали : Державного архіву Сумської обл. Обласного Краєзнавчого музею. Сімейного архіву родини Яценко м. Тростянець

Євреї Тростянеччини.

                                      1893 рік

Тодрес Абрамов Блох 1859 р.н., міщанин Ковенської губернії. Дружина Хава 1862 р.н. Діти: Мері 1879 р.н., Беля 1881 р.н., Айзік 1884 р.н., Хаця 1886 р.н., Роза 1887 р.н., Сруль 1889 р.н. У Харківській губернії з 1880 р. Покрівельною та малярською справою у с. Тростянець Охтирського повіту.

Мошко Лейбов Зайденшнер 1851 р.н., відставний рядовий, міщанин м. Охтирка. Дружина Рівка Янкелева 1860 р.н. Діти: Шолома 1883 р.н., Ілля 1885 р.н., Хава Рухля 1887 р.н., Сура Гітля 1889 р.н., Еле 1890 р.н. У Харківській губернії з 1890 р. Дрібною торгівлею у с. Тростянець Охтирського повіту.

Іцко Мордков Співаков 1859 р.н., міщанин м. Златпіль Київської губернії. Дружина Шейна Рейза 1867 р.н. Діти: Гуді 1889 р.н., Рухля 1890 р.н., Мошль 1892 р.н. У Харківській губернії з 1886 р. Шорних справ майстер с. Тростянець Охтирського повіту.

Шевель Іцков Поляков 1839 р.н., відставний рядовий, міщанин м. Валки Харківської губернії. Дружина Сіма 1857 р.н. Діти: Алта 1880 р.н., Хая Досі 1884 р.н., Фріда 1888 р.н. У Харківській губернії з 1892 р. Цирюльник у с. Тростянець Охтирського повіту.

Мовша Мінашевич Беренбеен 1832 р.н., міщанин м. Гадяча Полтавської губернії. Дружина Шейна 1852 р.н. Діти: Вульф 1875 р.н., Реїза 1877 р.н., Лея 1880 р.н. У Харківській губернії з 1886 р. шевець у с. Тростянець Охтирського повіту.

Абрам Кусенєв Воловик 1868 р.н., полковий снарядник унтер-офіцер, міщанин м. Глухів Чернігівської губернії. Дружина Гіте Рося 1873 р.н. У Харківській губернії з 1892 р. Чоловічий кравець у с. Тростянець Охтирського повіту.

Герш Соломонович Воловик 1829 р.н., міщанин м. Глухів Чернігівської губернії. Дружина Хана.Діти: Ілля 1875 р.н., Мендель 1877 р.н., Дося 1881 р.н., Лея 1884 р.н., Давид 1890 р.н. повіту.

Мовша Анкелевич Гельперін 1857 р.н., міщанин Красносільського товариства Віленського повіту. Дружина Хана Сара 1873 р.н. 1892 р. Жіночий кравець с. Тростянець Охтирського повіту.

Калман Мовшев Саган1849 р.н., землевласник Заверезького товариства Могилівського повіту. Дружина Хана 1854 р.н. Часовий майстер у сл. Боромля Охтирського повіту.

Гдаль Хаїмов Миронський1848 р.н., міщанин м. Борзна Чернігівської губернії. Рива 1872 р.н., Шейна 1880 р.н.

Гершен Євелєв Загорський1863 р.н., запасний рядовий, з міщан м. Чаус Могилевської губернії.Дружина Либа 1865 р.н. У Харківській губернії з 1888 р. Кравець у сл. Боромля Охтирського повіту.

Лейба Іцко Гершев Гуревич1832 р.н., міщанин м. Зіньків Полтавської губернії. Син Бер 1883 р.н. У Харківській губернії з 1891р. Маклер та перепльотчик в сл. Боромля Охтирського повіту.

Абрам Нахімов Посехлер1864 р.н., міщанин містечка Лядів Могилівської губернії. Дружина Стера 1866 р.н. 1866 р.н. Син Залман 1892 г.р. В Харківській губернії з 1892 р. Кузнець в сл. Жигайлівка Охтирского повіту.

Джерело https://www.otkudarodom.ua/ru/1893-god-evrei-ahtyrskogo-uezda

Швець.фото С. Юдовіна

                                              1911 рік.

         Ліфімць Рося Лейбівна . 25 р. В с. Тростянець прибула в 1910р. з м. Гомеля.  Вільно практикуючий зубний лікар.

         Кишинівський Шмуль-Нусерь Ушеров 26 р. Прибув в с. Боромлю  в 1909 р. з м Баку. Помічник аптекаря.

        Зайденшнер  Мошко Лейбов . 61 р., відставний рядовий, міщанин м. Охтирка. Дружина Рівка Янкелева 51р. Діти: Ісрон-Лейба 15р., Асерь-Зілікь  8 р., Хаимь-Аронь 10 р., Сара-Гітель 19 р., Мері –Детель 16 р., Фрейда 12р.,У с.Тростянець прибув в 1890 р. З м. Охтирка .  Торгівля.

     Зайденшнер Шлема Мошков. 26 р. Міщанин м. Охтирка. Дружина Етель хацкілевь  30р. Діти:  Давид 7р. Ізраіль-Лев 4 р. Прибув в с.Тростянець в 1896 р з м. Охтирки.  Торгівля.

         Співаков Іцко Мордухов 52 р. Міщанин м. Злотопілля Чигиринского пов. Київської губернії. Дружина : Шима-Рейзя 43р.  Діти: Рухля 21р, Мордко  19р., Берко 15р ., Туба 13р.. Геня 7р. Прибув в с.Тростянець 1886р. з м Злотопілля. Шорних справ майстер.

          Інгор Іцко – Берков 44р. Міщанин м. Глухова. Дружина: Мошка 40р.   Діти: Сара 19р.. Рівка 16р., Янкель 17 р.. Генцень 9 р., Хаім 7 р., Нехала 5 р., Гілей 2 . Прибув в с.Тростянець  в 1890 р. з м Глухова. Шапочник.

     Лєр Ізраель Зунделєв  71 р. Міщанин м. Лукнікі Шавальського пов. Ковельскої губ. Дружина Ехі Ароновна 66 р.  Діти: Хана 26 р., Ете Рейда 23 р. Прибув в с.Тростянець в 1891 р. з Ковельської губ. Єврейський різник і ковбасник.

        Плоткін Лайзер Абрамов 51 р . Міщанин м.Тіхічін Рогачевського пов. Могильовської губ. Дружина Моба Єгорівна 48 р. Діти : Іцко 25р., Елька 17 р., Абрам 14., Мовша 12р., Фейга 9 р., Хана 6 р. Прибув в с. Радомля  в 1884р з м Бобруйськ Мінської губ. Коваль.

       Балтер Пейсах Зусманов 68 р. Міщанин м. Могильова. Дочка Сара 45р., дочка Сари- Расе 9 р. Прибув в с. Тростянець в 1899 р з м. Могильова. Годинниковий мастер.

        Канєвський Лейба Шумілов 45 р. Міщанин м. Зіньков Полтавької губ. Дружина: Мася Хаімова 43 р. Діти : Хана 17 р., Сюся 15 р.. Роня 10 ., Песя 7 р.. Бася 2р. Прибув в с. Тростянець в 1902 р. з м. Зінькова. Слюсарним ремеслом.

        Хась Беніамин Калманов  52 р. Міщанин м. Ігумен Мінської губ.                  Дружина: Ліба 50 р. Діти: Мовша 19 р. Хіва 17 р. Цина 12 р. Прибув в Тростянець 1902 р. з м. Ігумена. Ковальське ремесло.

       Дунь Лейба Гершков 35 р. Міщанин міста Зіньків. Полтавської губ.                         Дружина : Ента Гершева 26 р. Прибув в с. Тростянець 1906 р. зм. Зіньків.                  Шевецьким ремеслом.

       Горбовець Іосель-Хаіль Сімонов 47р. Міщанин м. Ченігова. Дружина: Рахіль Зейманова 47 р. Діти: Абрам 17 р. Бася 10р. Прибув в с Боромлю в 1901 р. з м. Чернігів. Шапочник та кравець.

      Розенфельд Янкель Лейбов 51 р. Міщанин м. Новгород Сіверський Черніговської губ. Дружина: Віта Зельманова 51 р. Діти: Інна 20 р., Берко 16. Прбув в с. Боромля в 1900 р з м .Олександрівка Черніговської губ. Шапочно кравецьким ремеслом та торгівлею.

      Воловика Гіте Меер Беркова 35 р. Вдова , солдатка з міщан м. Глухова.                Діти: Мерберг 15., Шейна -Хая 14., Іва 12., Діва 11р., Естер 6 р., Хана 5 р.. При-була в с.Тростянець 1902 р. з м. Глухова. Кравець ,та виготовлення панчох.                          

      Саліта Зелік Сімонов Зельманов  30 р. З м. Глухів. Дружина : Гейся Фейга 24.р.Діти : Ціва 2 р. Прибув в с. Тростянець в 1908 р. з м. Вороніж Чернігівської губ.  Кравець , торгівля готового одягу.

     Краснопільський Шмуль Янкель Ісаєв 34 р. Міщанин м. Гадяча Полтавської губ. Дружина: Ента Двейра Хаімова 24 р. Діти : Сара 2 р. Прибув в с.Тростянець в 1908 р. з м. Охтирки.  Кравець.

        Креславський Ханон Рувін Хаімов 27 р. Міщанин м. Зінькова Полтавської губ. Дружина : Сара Іоселева 21 р.  Діти : Іосиф 2 р. Прибув в  с. Тростянець в 1907 р. з м. Охтирки. Годинникар, та торгівля годинниками та патефонами.

         Цитлін Хаім Абрамов 41 р. Міщанин м. Шклова Могилевської губ. Дружина : Ете Пейсаховна  33р. Діти : Макс 12р., Пилип 8 г. Прибув в                    с. Тростянець в 1910 р. з м. Краснокутськ Богодухівського пов. Годинника , та торгівля годинниками та швейними машинками  «Зінгер».

         Берост/Берест  Абрам Мовша Манусов 32 р. Міщанин м. Старотолочін  Оршанського пов. Могильовської губ. Дружина : Ревка Нафтольєва 22 р. Прибув в с. Тростянець 1909 р. з м. Харкова.  Кравець.

    Локітанов Гіля Зеліков  45 р. Міщанин м. Глухова . Дружина: Фрейда Іцкова 40 р. Діти : Іцко Зелік 19 р., Янкель 15., Гірш 11 р. Прибув в с. Боромлю в 1910 р. з м. Глухова. Кравець.

     Чернявський Даніель-Янколь Генахов 18 р. Міщанин м. Пірятин Полтавської губ. Прибув в с. Тростянець в 1910 р. з м. Пірятин. .  Годинникар.

       Лебединський Шлема Лейбов 26 р. Міщанин Золотопольського товариства Чигиринського пов. Київської губ. Дружина : Бейла Іцкова 22 р. Діти : Оле5ксандра 2 р. Прибув в с. Тростянець в 1910 р з м. Ротмістровки Черкаського пов. Київської губ. Кравець.

       Улановський Ірахім – фішель Аврусловіч 27 р. Міщанин м. Сквєр. Київської губ. Прибув в с. Боромлю  в 1910 р. з с Жовніка Золотоношського пов. Ремонт швених машинок.

        Дрознес Мовша Герш Шмуйлов  23 р. Міщанин м. Зіньков Полтавської губ. Прибув в с.Тростянець в 1910 р. з м. Зіньков. Годинникар.

        Воловик Мендель Кусєлєв 32 р. Мщанин м. Глухова Черніговської губ. Дружина : Гітля Моїсеєвна 26 р. Прибув в с.Тростянець 1910 р. з м. Зінькова.Кравець.

         Посохлер Абрам Нахімов 46 р. Міщанин м. Лядова Горецького пов. Могильовської губ. Дружина: Сара Зельманова 43 р. Діти : Велько 17 р., Йосип 16., Давид 13., Мендель 12., Сімон 8 р., Лейба 5р ., Фейга 4 . Прибув в с. Печини в 1908р. з с. Боромля. Коваль.

     Рудкін Шмуль Лейба 32 р. Міщанин м. Харкова. Дружина : Гітля Вольковна  26 р. Діти :  дочка Есфір 1 р.  Мати – Шмуйля Софія 66 р. Прибув в с. Тростянець в 1877 р. з м. Харкова. Торгівля.

      Рудскин Йосиф  Мовшен 26 р. Міщанин м Харкова. Дружина : Ріса 24 р. Діти : Рахіль 1 р. Прибув в с. Мартинівка в 1908 р. з с.Тростянець.   Торгівля.

       Райхель Абрам Вульфов  29 р. Рославлький міщанин Смоленської губ. Прибув в с. Мартинівку  1909 р. з м. Харкова. При лісному складі Юсупової.

    Хаєт Беніамін Калманов  53 р. Міщанин м. Ігумен Мінської губ. Прибув в с. Буймер в 1906 р. з с. Тростянець.  Коваль в Буймерській економії Кенігів.

     Розін Капель Монашев  32р. Міщанин Кручанського товариства Могильовської губ. Дружина: Лейба Абрамовна 25 р. Прибув в с. Мартинівку в 1910 р. з м. Харкова. Розробкою лісу графині Юсупової.