Історія розвитку бібліотечної справи на Тростянетчині.

Частина II

     Бібліотека службовців Тростянецького маєтку

Після придбання Тростянецьких земель Л Є.Кенігом в 1874 році, новим господарем розпочалася розбудова всього  придбаного господарства по новим прогресивним на той час технологіям. Для ефективного господарювання  було залучено багато іноземних спеціалістів, зокрема німців .  На протязі двох десятиліть з захаяного  господарства князя Голіцина утворилося могутня в економічному плані латифундія з великою кількістю досвідченних керівників та працівників які самі навчалися, та своїм прикладом спонукали та допомагали місцевим мешканцям отримати освіту. Так в 1889 році при Головній конторі було організовано приватну бібліотеку для службовців Тростянецького маєтку.  Бібліотека налічувала 1000 томів книг згідно каталога виданого в 1899 році. А 28 листопада 1904 року відбулося перше засідання новостворенного «Товариства утримання  бібліотеки службовців Тростянецького маєтку». Засновники товариства скликали повістками читачів на перші загальні збори,  які були проведені в манежі панів «Л.Є.Кеніг та Нащадки». На цих зборах були вибрані члени правління товариства : Селегень С.М, Метциг М.К. Бейнрот Ф.Х,  Гуле І.Є, кандидатів до них:  Кібаха Б.Г. і Мітюшина Б.А. а також ревізійну комісію  в складі Баум А.Г, Ганке Г.А, Соколов Ф.М.  На першому засіданні головою правління «Товариства утримання  бібліотеки службовців Тростянецького маєтку» одноголосно було обрано  С.М.Селегеня, який по представленню правління був затверженний на цій посаді Харківським губернатором.  На своїх засіданнях правління розглядало питання  про виписку нових книг до бібліотеки та приняття нових читачів не з числа службовців Тростянецького маєтку в підписники бібліотеки. З вісімнадцяти заяв поданих з ціею метою в 1905 році, сімнадцять було принято а одна відхилена. Все книжне майно з приватної бібліотеки Тростянецьких службовців, а саме 6500 томів книг перейшло в розпорядження товариства а також кошти в розмірі 77,91 карбованців. І з першого січня 1905 року біблотека відкрила свої двері для відвідувачів. Знаходилась вона в маленькому приміщенні Круглого двору, спочатку були доступні до читачів 1000 книг, з періодичних видань видавались тільки поточні , а з першого травня  правління найшло змогу розмістити туди ще 1900 екземплярів  книг.  В січні 1905 р. посаду  бібліотекаря тимчасово займав І.Є. Гуле . А з першого лютого бібліотекаром стала С.М Іваницька з зарплатньою 10 карбованців на місяць. Книги видавали за графіком : вівторок    з 10-00 до 12-00; по середам , четвергам та суботам з 15-30 до 18-30 годин.  Правління подбало напечатати та розіслати всім членам та підписникам   устав товариства та правила використання книг та журналів, затверженні  Харківським губернатором. На 1905 рік в бібліотеці службовців кількість абонентів складала 62 підписники. Абоненські внески становили 6 крб на рік, платню потрібно було внести не менше чім за півроку. На протязі року правління товариства шість разів проводили  засідання , на яких вирішували фінансові, організаційні питання придбання нових книг та підписку журналів. А в кінці грудня 1905 року бібліотека переїхала в нове  спеціально збудоване  чудове приміщення з електричним освітленням, центральним опаленням та з багатьма другими зручностями а головне з великою і просторою читальною залою. (1)

Другі загальні збори «Товариства утримання бібліотеки службовців Тростянецького маєтку» відбулися 5 березня 1906 року в читальному залі бібліотеки.  Правління товариства залишились в томуж складі, також одноголосно було знову обрано С.М.Селегеня головою правління товариства. Правління на протязі 1906 року здійснило шість засідань.. Виконуючи постанову загальних зборів товариства, 20 серпня звернулися з листом до співвласника фірми Л.Є.Кеніг -Нащадки, Федора Леопольдовича Кеніг.  В листі наголошувалось, що товариство приносить глибоку подяку за турботу до службовців фірми, за прекрасне мебльоване приміщення книгосховища та читального залу. Де службовці зможуть проводити своє дозвілля та знайомитись з новими книгами кращих письменників та свіжими періодичними виданнями. Щиро дякували Федора Леопольдовича про піклування, не тільки матеріальне, а й духовне і запропонували йому стати почесним членом товариства, а також надіслали в подарунок фотознімки зовнішнього та внутрішнього виду бібліотеки, книгосховища, читального залу та фото членів загальних зборів.  На що Ф.Л.Кеніг відповів одному з членів правління подякую за виявлену увагу та запевнив що буде сприяти процвітанню товариства. На своїх засіданнях правління розглядало питання про виписку тих чи інших періодичних видань, виписку нових книг, часи роботи бібліотеки та читального залу, про прийняття в підписники бібліотеки членів не службовців Тростянецького маєтку, збільшення коштів товариства. 23 липня 1906 року стараннями правління був організований концерт в читальному залі бібліотеки на підтримку товариства на якому зібрали 191 крб 60 коп. А кошти передали на користь бідних Тростянчан.  1906 рік був благопристойний для бібліотеки в відношенні пожертвування книгами, за цей рік пожертвували 226 томів. 193 т. Від Харківської суспільної бібліотеки; 13 т. від Головної контори п.Кеніга; 7 т. Харківського медичного товариства; И.Є.Гуле-5 т; С.М.Іваницької -2 т; С.М.Селегеня -2-т; К.Г.Грунау-1т; Одеської міської бібліотеки -1 т; Томської міської бібліотеки -1 т;Тростянецького товариства любителів хорового співу -1 т. Закупка книг проводилась в магазині А.Дредера в м.Харкові, він робив знижки 10% на всі книги та періодичні видання російською мовою. Видання німецькою мовою частинно виписувались через це видання і через газетну експедицію Харківської почтової контори. Окрім цього книги купувалися через Одеську контору видавництва Брокгауза і Ефрона та Метциг Ф.К з Петербурга 83 томи класиків німецькою мовою. Всього придбано в 1906 році 332 томи, разом з дарованими бібліотеками поповнилась 558 томами. Серед них найцікавіші  Афанасьєв -реальна енциклопедія медичних наук(23 т); Історія Європи(12 т) ; Бібліотека природознавства (10 т); видання Байрона, Шиллера, Шекспіра; Олеарій-Подорож в Московію; Корб-Шоденник подорожі в Московію; Щоголів- Грибоєдов і декабристи; збірки творів Ібсена. Ренана. Тана, Чернишевського. Як чудовий навчальний посібник був придбаний в читальний зал величезний глобус діаметром пів аршина(35,5 см). Для виконання бібліотекарських обов’язків окрім С.М. Іваницької була запрошена Л.А.Селегенева. Все бібліотечне майно від пожежі було застраховано в страховому агентстві « Росія» на суму 3600 крб. На кінець 1906 рік в бібліотеці службовців кількість абонентів складала 83 підписники. Незважаючі на те що правління чітко дотримувались кошторису дефіцит коштів на кінець року склав 300 крб. На одному з останніх зборів правління від  Г.Гафнера надійшла пропозиція для залучення до бібліотеки службовців які отримують мінімальну зарплатню та зменшити абонентну плату. Але після засідання члени правління дійшли згоди абонентну плату платити не за півроку, а щомісячно.(2)

Треті загальні збори «Товариства утримання бібліотеки службовців Тростянецького маєтку» відбулися 1 квітня 1907 року в читальному залі бібліотеки. Члени правління товариства залишились без змін, також одноголосно втретє обрано С.М.Селегеня головою правління товариства.  В лютому 1907 року «Товариству утримання бібліотеки службовців Тростянецького маєтку» прийшло запрошення від Одеської міської публічної бібліотеки на свято на честь 75-річчя її утворення. Але за браком коштів правління вирішило не відвідувати ці урочистості. Для покриття дефіциту бюджету в 1907 році було вирішено залишити одну бібліотекарку. З першого грудня бібліотекарку Л.А.Селегеневу замінила на цій посаді М.М.Перекислова. Допомогу в розмірі 100 карбованців надав бібліотеці Ю.Л.Кеніг, яка певною мірою поповнила бюджет. У зв’язку с браком коштів поповнення книг в бібліотеці становило 39 томів.  Пожертвування в цьому році в бібліотеку становило 27 томів. Від Тростянецької контори п.Кеніга-14 т;  М.К.Метциг-7т; С.М. Селегеня-4 т; Харківської суспільної бібліотеки -1 т; типографії Расторгуева -1 т. Серед нових книг закуплені твори М. Арцибашева, С. Сергєєва-Ценского,  В.Муйжеля, альманахи видавництва « Шипшина».  В читальному залі бібліотеки в 1907 році було проведено декілька весільних балів та сімейно-танцювальних вечорів. Там же лікар Рубісов в жовтні прочитав лекцію про захворювання на холеру, ознайомив слухачів з її симптомами та профілактичними заходами проти неї. Кількість абонентів в 1907 році склала 82 читачі.  За кожний рік правління бібліотеки друкували детальний звіт та розсилали його всім підписникам. Вівся чіткий не тільки фінансовий, а й статистичний звіт стосовно кількості відвідувачів щомісячно, кількості виданих книг та журналів, а також статистику творів авторів. Явним лідером серед авторів був Л.М.Толстой за ним найбільше читали Ж.Верна, А.В.Круглова. збірники т. «Знання», Чехова, Немировича-Данченко, Золя, Майн-Ріда. Енциклопедію Ефрона та Брокгауза. (3) В одній з брошур звіту було наголошено: «  На думку правління та виходячи зі статистичних звітів бібліотека приносить дієву користь службовцям та їх сім’ям в Тростянецькому маєтку. Сотні томів, а може й тисячу виданих в даному році з бібліотеки книг та журналів, втілились в десятки тисяч високих думок, не могли не надихнути читачів на моральні цінності, розумовий розвиток та розширення  свого світогляду. Ступінь цього впливу важко оцінити, але в його існуванні сумніватися марно»

Джерела.