Проводячи в життя зобов’язання перед урядом земська управа в Охтирському повіті на початку XX століття планувала ввести загальне навчання, та в десятирічний період відкривати щорічно не менше 20-ти шкільних комплектів.(1)Кожний рік в повіті будувалися коштом земства та відкривалися заплановані повітовими зборами нові школи.
В 1912 році дійшла черга і до побудування нової школи в селі Тростянець. В той час в Тростянці вже існували два училища, двокласне Міністерства Просвіти та залізничне, також приватна школа пані Іваницької та церковно прихідська школа.Але й вони не забезпечували всіх охочих здобути елементарну освіту.
В постановленні Охтирської повітової земської управи за 26 липня 1912 року наголошено. При розгляді результату конкурентних торгів на побудову в селі Тростянець будівлі школи, загальним кошторисом 13160 карбованців, підряд на будівництво отримав Охтирський підприємиць Федір Федорович Роскошний. Цей підряд Федір Федорович виборов в напружених торгах с підрядниками Дмитром Григоровичем Сушко та Федором Петровичем Черевченко.Торги за право отримати даний підряд почалися 26.07.1912 року о 12 годині дня, суть торгів полягала в проценті знижки з суми загального кошторису. Після тривалих торгів була заявлена знижка з кошторису 3 %, Ф.Ф.Роскошним, після такої ставки Д.Г. Сушко та Ф.П.Черевченко зняли свої кандидатури з торгів.(2)
Надалі з архівних матеріалів дізнаємося що почалася листування між Тростянецьким волосним правління по різних інстанціях про місце де повинна будуватися школа. В телефонограмі за 10.12.1912року Тростянецького сільського Товариства до Охтирської земської повітової управи пропонується для будівництва школи садибне місце у двох урочищах: 1- в урочищі Грушки; 2- поблизу будинку Коробових .Волосне правління просить прислати когось з членів управи для огляду місць під майбутнє будівництво. Рішення сільського товариства на ймовірні місця будівництва було затверджено 9.12.1912 року.(3) Наступний лист в архівній справі датується 19.01.1913 роком. Від Голови Тростянецької волосної управи М.І.Бондаренка до Головного управляючого Тростянецькими маєтками фірми «Л.Е Кеніг-Нащадки» Е.Е.Пампель сліду чого змісту: « Шановний пане Едуард Едуардовач. На протязі цього року планується побудувати в селі Тростянець нову школу на 160 учнів з бібліотекою-читальньою.Місцеве сільське товариство об’являло два місця підхожих для розміщення майбутньої будівлі школи в районі станції Смородине, частину площі збоку магазину Коробова впродовж дороги до цукрового заводу.Друге місце садибне місце в урочищі Грушки поблизу Залізничного училища, інших ділянок Тростянецька громада не має. При замірах вияснилося що за будинком Коробова ширина вулиці становить 30 сажень що унеможливлює там будівництво школи, друга ділянка в урочищі Грушки, як по розположенню не підходить для школи, так і по топографічному розташуванню.(4).Цим обумовлено нас звернутися до Вас з проханням надати для побудови нової школи в селі Тростянці необхідну ділянку землі в районі станції Смородино. На мою думку, ділянка може бути : 1- Ділянка землі вище сторожки та магазина Коробова, в напрямку соснової посадки за умови щоб фасад будівлі був в сторону Привокзальної площі. 2- Ділянка землі від залізничного переїзду до повороту на Гай, напроти паркетної фабрики. Середня площа вказаних ділянок приблизно 120 кв. сажень.(5)Необхідні відомості про ці земельні ділянки прикладені в цьому листі, при цьому я особисто готовий доповнити відомості своїми роз’ясненнями. По співчуттю до потреб народу і в проханнях завжди власники маєтку Тростянця та Вашої Адміністрації дає нам надію думати що в цьому проханню Ви нам не відмовите. Висловлюємо ще раз надію що Ви не відмовите нам в нашому проханні. Гол.вол.правління. Головченко.М.І.(6)
Землю для побудови школи адміністрація Кеніга правлінню надала, та виникла ще проблема, узгодити в керівництві Південної залізниці чи не будуть розширювати межі залізниці на ймовірне місце побудови школи. Наступний лист Голова волосного правління відправляє до начальника 19 дільниці служби залізничних шляхів Південної залізниці. В цьому листі повідомляє, що згідно з проханням управи володар маєтку Тростянця Ю.Л.Кеніг посприяв відведенню садибного міста поблизу паркетної фабрики за переїздом між смугою відчуження та дорогою на Гай. Для інструментальної знімання вказаної ділянки Охтирською повітовою управою в Тростянець відряджається земський землемір Гридін, якому потрібно точно знати кордон смуги відчуження маючи на увазі майбутнє розширення станції Смородине. І чи не буде заважати розміщення майбутньої школи розширенню залізниці.(7)
Поки велося листування з визначення остаточного місця будівництва підрядникові Ф.Роскошнму, починають надходити матеріали на будівництво, та вапно. У своїй заяві до Земської управи Він просить якнайшвидше надати місце будівництва, тому що матеріали приходиться складувати в найманих дворах, а після визначання місця їх треба буде перевозити що приведе до додаткових витрат.(8) І знову Охтирська управа надсилає листа до управляючого Е.Е. Пампеля з проханням прискорити вирішення місця будівництва, мотивуючись початком будівничого сезону й уповільненням відповіді від керівництва Південної залізниці. І нарешті 19 березня 1913 року. Роскошний визиває з Охтирки техніка для розбивки котловану школи.(9) За доставлення цегли також велися боротьба серед підрядників. Селянин Іван Герасимович Люберець надавав прохання доручити йому доставлення цегли з Охтирки за 7 карбованців 50 копійок за одну тисячу.(10) Але земська управа вирішила по другому, цеглу для будівництва школи в кількості 240 тисяч штук відправляли з Охтирки залізницею на ст.Смородине, а вивантажував з вагонів на станції і доправляв на будівництво, також складував там в клітки по договору Михайло Назарович Кучмерев за це отримував 1 крб-50 коп. за тисячу.(11) Доставлення велася вкрай повільно, на що скаржився Роскошний, що йому приходилося платити працівникам прогульні за відсутності цегли.(12).
Все будівництво велося по затвердженому земською управою кошторисом.(13)В якому детально описувались всі цикли будівництва, кількість матеріалів їх вартість та вартість робіт.Облік вівся дуже ретельно. Будівля школи будувалася з цегли з великими вікнами, дах був вкритий Уральським залізом якого пішло близько 170 пудів. Для опалення збудували 7 Голанських пічок, плиту для приготовлення їжі з вмонтованою емністю для нагріву води. Біля школи збудували погріб і два сараї викопали колодязь. Також всю ділянку огородили дерев’яним парканом та пофарбували вапном. Контроль за виконанням всіх будівельних робіт виконувала земська управа.
В уїзді були затверджені правила по будівництву всіх об’єктів які будувались коштом земства.Для здійснення будівництва підрядники повинні були мати промислові свідоцтва, також укладалась угода в якій прописувалось всі деталі майбутнього будівництва.(14) А ще була брошурка під назвою « Кондиції на виробництво будівельних та ремонтних робіт в Охтирському повіті» В яких на 27 сторінках, в 43 пунктах було прописані всі вимоги до робіт та матеріалів на будівництві.Ця брошурка видавалась підряднику, де на останній сторінці він своїм підписом згоджувався з усіма пунктами кондиції.(15)
Навчання в школі почалося 1913 році. Першою завідучою школи була Вейсе Фіона Самійлівна. В 1920 році школа називалась IV трудова школа 1 ступеню, потім ім. Я.Щоголіва, після будівництва нової школи № 3,була спортивним залом та майстернями цієї школи.Зараз в цій будівлі знаходиться Тростянецька ДЮСШ.
- Джерела:
- Журнал доповіді Охтирського земства 1911 р.
- ДАСО Ф 749оп2 с 934ст 1. 3.ДАСО Ф 749оп2 с 934 ст 2. 4.ДАСО Ф 749оп2 с 934 ст 5. 5.ДАСО Ф 749оп2 с 934ст 6 6.ДАСО Ф 749оп2 с 934ст 7 7.ДАСО Ф749оп2 с 934 ст 4 8.ДАСО Ф749оп2 с 934 ст 12 9.ДАСО Ф749оп2 с 934 ст 14 10.ДАСО Ф749оп2 с 934 ст 3 11.ДАСО Ф749оп2 с 934 ст 9 12ДАСО. Ф749оп2 с 934 ст 16 13.ДАСО Ф749оп2 с 934 ст 18-25 14.ДАСОФ749оп2 с 185 ст 143 15.ДАСОФ749оп2 с 185 ст 236